| Вперше ідея вуличної вистави втілилась 1994 року в Севастополі на театральному
фестивалі “Херсонеські ігри”; вистава називалась“Опис чудовиська. І частина”.
Інші вистави: “Повернення додому” - 1 вересня 1995 року на подвір’ї НаУКМА, “Твір №4” - 16 жовтня 1995 там же. Постановник - Валерій Більченко. Вистави “Твір №5” - 20 червня 1996 (вперше у вуличній виставі взяли участь студенти НаУКМА). “Марко Пекельний” - 28 червня 1998, в день Конвокації НаУКМА. “Вуличний концерт” - жовтень, 1998, на фестивалі “Золотий Лев”. Всі вистави здійснив Анатолій Петров.
“В європейських країнах традиція карнавалів та вуличних дійств, яка сягає середньовіччя, живе і сьогодні, в телевізійну еру. В Україні телебачення, вивергаючи щохвилини голлівудське кіно та вітчизняний низькопробний шоу-бізнес, заволоділо людьми. Що може протистояти цьому? Вуличні вистави Експериментального театру є спробою заволодіти масою глядачів на вулиці. І спробою переключити їхню увагу на живе дійство, стати його учасниками”. (Лариса Брюховецька)
|
Марко Пекельний
| Сценарна розробка, декорації, костюми - Оксани Брюховецької.
Режисер – Анатолій Петров. Музика – рок-гурт “Вій”. У ролях:
Марко Пекельний - Тарас Руденко Люципер - Анатолій Петров В інших ролях - учасники Експериментального театру і студентського театру НаУКМА “Ludus” |
![]() |
![]() |
“В основі вистави - народна легенда як вона дійшла до нас у травестійній
поезії ХVІІІ століття. Марко Пекельний - веселий козарлюга, шибайголова
і балагур - був покликаний святим Петром спуститись у пекло, щоб визволити
звідти козацькі душі...
Значною мірою своїм “обличчям” вистава завдячує оригінальному художньому оформленню, виконаному молодою художницею Оксаною Брюховецькою. Вона спробувала стилізувати декорацію, костюми і маски відповідно до фольклорного сюжету вистави, спираючись у пошуках способів стилізації на народне малярство ХVІІ - ХVІІІ століть. Народна картина, в тому числі ікона, багата на гротескні побутові елементи і, як будь-які “примітиви”, дихає безпосередністю, світлим і життєстверджуючим світовідчуттям. Саме тому у виставі навіть пекельні персонажі (Люципер і рогальці) не справляють зловісного враження. Зло висміюється і завдяки цьому перестає бути загрозливим. Знаменно, що Експериментальний театр нарешті звернувся до національної карнавальної традиції”. (Ольга Горячківська. “Кіно-Театр”, №5, 1998).
|
|
carnival -20-30 min |
![]() |
![]() |
number of participation - 15
The perfomance could be played in any time of the day |